Питання «а в чому займатися?» виникає у кожного, хто приходить на перший урок танців. І відповідь на нього далеко не така проста, як здається. Для балету, бальних танців, хіп-хопу і народного напрямку потрібні принципово різні речі. Зрозуміти цю різницю заздалегідь — значить заощадити гроші, уникнути дискомфорту під час занять і дати собі або дитині правильний старт.
Чому не можна просто взяти «щось зручне» з домашньої шафи
Це найчастіша помилка — особливо у батьків, чиї діти тільки починають займатися. Логіка зрозуміла: перед тим як вкладати гроші, хочеться переконатися, що захоплення серйозне. Але саме неправильне спорядження може стати причиною того, що дитина вирішить, що танці — це незручно, важко і неприємно.
Звичайні кросівки на паркеті не дають потрібного ковзання — або ковзають надто сильно, або прилипають до підлоги. Звичайний одяг приховує лінії тіла, і педагог не може коригувати поставу і постуру. Незручна підошва змінює техніку кроку ще на рівні перших занять — і ці неправильні звички потім важко виправляти.
Для тих, хто шукає якісне спорядження одразу для кількох учнів або регулярно оновлює запас — зручний варіант замовляти оптом: танцювальний одяг і взуття оптом дозволяє отримати хорошу ціну і широкий вибір в одному місці.
Взуття для різних танцювальних стилів: від балету до степу
Кожен танцювальний стиль має своє взуття — і це не маркетинг, а функціональна необхідність. Ось ключові відмінності.
Балет. М’які балетки — основа для початківців. Вони бувають з цілісною підошвою (краще для найменших, дають підтримку) і з розділеною (для тих, хто вже має гнучкість стопи — краще видно прогин). Матеріал: шкіра або полотно. Шкіряні служать довше, полотняні легші і дешевші. Для підготовлених учениць — пуанти, але тільки за рекомендацією педагога після перевірки сили стопи.
Бальні танці. Тут все визначається стилем. Для стандарту — закрите взуття з невисоким стійким каблуком, нейтральних кольорів. Для латини — відкрите взуття, тонкий каблук, яскравіший дизайн. Підошва — замшева, що дає специфічне зчеплення з паркетом. Для дітей — спеціальні моделі з нижчим каблуком.
Народні танці. Характерне взуття має жорсткішу підошву і характерний каблук — він дає звук при відбиванні. Чоботи або туфлі залежать від стилю і регіональної традиції.
Хіп-хоп і вуличні стилі. Спеціальні кросівки для хіп-хопу відрізняються від повсякденних: підошва підібрана під танцювальну підлогу, не залишає слідів і дозволяє обертання. Звичайні кросівки зношуються значно швидше і дають неправильне ковзання.
Степ. Взуття з металевими набійками на носку і підборі — обов’язковий елемент. Саме вони створюють той характерний ритмічний звук. Без набійок виконання степу технічно неможливе.
Джаз і модерн. Джазівки — м’яке взуття з невеликим каблуком і розділеною підошвою. Дозволяють і ковзання, і зчеплення залежно від ситуації, зручні при різноманітних рухах.
Одяг для тренувань: що має значення крім зовнішнього вигляду
Тренувальний одяг — це інструмент, а не тільки естетика. Кілька речей, які справді впливають на якість занять.
Видимість ліній тіла. Педагог повинен бачити поставу, положення плечей, роботу стегон. Саме тому для класичного балету і багатьох інших напрямків стандартом є облягаючий одяг — купальник, трико, облягаючі легінси. Широкий або мішкуватий одяг ускладнює коригування і уповільнює прогрес.
Свобода руху. Тканина не має стискати, обмежувати кроки і махи, тягнути при нахилах. Хороший еластан тягнеться у всіх напрямках без деформації.
Відведення вологи. Інтенсивне тренування — це завжди підвищене потовиділення. Якісна мікрофібра або поліамід з еластаном відводять вологу від тіла краще, ніж бавовна, яка намокає і залишається мокрою.
Стійкість до деформацій після прання. Дешевий матеріал розтягується після першого прання і втрачає форму. Якісні тканини зберігають посадку протягом багатьох місяців.
Дитячий одяг і взуття для танців: особливості вибору
Для дітей є кілька додаткових моментів, які важливо враховувати.
Розмір і ріст. Дитяча стопа росте швидко, і взуття «на виріст» — не рішення. У занадто великому взутті дитина не відчуває підлоги і не може правильно переносити вагу. Купуйте взуття, яке підходить зараз, максимум на один розмір більше — і рахуйте на те, що замінювати його доведеться кожні 6–12 місяців.
Якість швів в одязі. Дитяча шкіра чутливіша, ніж доросла. Грубі внутрішні шви натирають під час активного руху. Звертайте увагу на обробку — краще плоскі або оверлокові шви.
Колір і вимоги школи. Більшість танцювальних шкіл мають конкретні вимоги до форми: певний колір купальника або балеток, конкретна модель. Уточнюйте вимоги педагога до першого походу в магазин.
Сценічний костюм — окрема розмова
Сценічний одяг і тренувальний — принципово різні речі, і плутати їх не варто.
Сценічний костюм проектується для сприйняття з відстані і при сценічному освітленні. Тут використовуються блискітки, кристали, пайєтки, атлас і тканини, які дають відблиск. Те, що виглядає яскраво і виразно на сцені, може виглядати кричуще і надмірно в залі або в побуті.
Якість кріплення прикрас критично важлива: під час виступу не повинно нічого відлетіти, зачепитися або відірватися. Перевіряйте міцність усіх декоративних елементів до першого виходу на сцену.
Догляд за сценічними костюмами — ручне або делікатне машинне прання, зберігання в чохлах, щоб уникнути заламування прикрас і пошкодження вишивки.
Як доглядати за танцювальним взуттям і одягом
Правильний догляд значно подовжує строк служби і зберігає якість.
Взуття:
- балетки і джазівки — провітрювати після кожного заняття, не зберігати у вологому стані
- бальне взуття з замшевою підошвою — чистити спеціальною щіткою, не носити на вулиці
- пуанти — просушувати після кожного заняття в розпрямленому стані, не зберігати у пластиковому пакеті
Одяг:
- прати при температурі не вище 30–40°C
- не використовувати кондиціонер для білизни — він руйнує еластанові волокна і знижує еластичність
- сушити в розправленому стані, не в барабані сушки
- не прасувати купальники і трико — висока температура деформує синтетику
На що звертати увагу при покупці онлайн
Онлайн-покупка танцювального спорядження зручна, але потребує більшої уваги до деталей, ніж купівля у фізичному магазині.
Перш за все — розмірна таблиця. Танцювальне взуття нерідко маркується інакше, ніж повсякденне. Вимірюйте стопу в сантиметрах і звіряйтесь з конкретною таблицею виробника, а не з загальними рекомендаціями.
Склад тканини в описі. Перевіряйте відсоток еластану — для купальників і трико він має бути не менше 15–20%, інакше виріб погано тягнеться.
Фотографії з різних ракурсів і відео, якщо є. Це дозволяє краще оцінити посадку і деталі конструкції.
Умови повернення. Розмір може не підійти навіть при правильних вимірах — моделі різних виробників сидять по-різному. Перед покупкою перевіряйте, чи є можливість обміну або повернення.
